Маю право, але не хочу сваритися
Закони для переселенців можуть переглянути
Законодавство щодо прав внутрішньо переміщених осіб потребує вдосконалення, вважають у Верховній Раді. Через три роки після початку збройного конфлікту в Донецькій та Луганській областях у Парламенті заговорили про серйозну ревізію переселенських законів.
«Ревізія» законів
Рішення, що було прийнято Кабінетом Міністрів України на початку збройного конфлікту у 2014 році, є дискимінаційним щодо до переселенців. Про це зазначає на офіційному веб-порталі Верховної Ради України голова комітету ВР України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення
Людмила Денісова. Зокрема, за її словами, в чинному законодавстві прописано механізм отримання статусу переміщеної особи (ВПО), а зворотної процедури, яка при цьому не звужувала б права громадян, немає. Наприклад, людина, яка відмовляється від статусу переселенця, відмовляється і від своєї пенсії. Адже переселенці мають електронні картки, які автоматично закриються без статусу ВПО, а Пенсійний фонд зобов'язаний вимагати паперову пенсійну справу, яка залишилася на непідконтрольній території.
– Ми боремося за розв'язання цих проблем і використовуємо всі наші можливості, але деякі питання ми не можемо вирішити, тому що вони стосуються винятково повноважень Кабінету Міністрів України, – пояснила Людмила Денісова.
Проблеми з відмовою від статусу ВПО – не єдині, з якими зіштовхуються переселенці. Правозахисники стверджують, що протягом останнього року переселенцям суттєво ускладнила життя постанова Уряду України № 365. Цим документом передбачено проведення перевірок фактичного місця проживання ВПО, створення комісій, які на підставі результатів таких перевірок можуть приймати рішення про призупинення соціальних виплат, у тому числі і пенсій.
– За останні п'ять місяців з проблемою невиплат різного роду соціальної допомоги до Харківського офісу БФ «Право на захист» звернулося понад 800 осіб, а всього за цей період до нашої організації надійшло майже 10 000 звернень. Половина з них – від пенсіонерів, людей похилого віку, які не отримували зароблені пенсії від кількох місяців до півтора року, – розповіла керівниця Харківського офісу БФ «Право на захист» Любов Бутенко.
Слідчі перевірки проходять один раз на півроку, але для інспекції суттєво бракує кадрів. Зокрема, якщо взяти Харків, то у Московському районі проживає приблизно 25 000 переселенців, яких перевіряють три соціальні працівники. Така ситуація є типовою для всіх районів як міста так і області.
– Слідчі перевірки тривають у робочий час: діти у школі, дорослі на роботі, якщо вони працюють. Мало де є пенсіонери, а якщо вони є, то вони можуть піти в лікарню, наприклад, або у магазин. Прийшла перевірка – вдома нікого немає – написали «нікого немає» й усе скасували. Я розумію, що вони також усі ходять у робочий час, вони не зобов'язані ходити у вихідні або у вечірні години. Але якщо дитина ходить до школи – вона офіційно перебуває в навчальному закладі, або якщо людина офіційно працевлаштована. Вважаю, що облік можна просто спростити, – розповідає позаштатна радниця Міністерства соціальної політики з питань ВПО в Харківській області (та виконуюча обов'язки у Луганській області) Ольга Аверіна.
Інспекцію будинків переселенців було введено, щоб призупинити «пенсійний туризм». Однак натомість розвинувся «місцевий тіньовий бізнес», розповідають правозахисники, пов'язаний з продажем адрес для реєстрації ВПО. Переселенцям обіцяють «правильне» проходження перевірок фактичного місця проживання. Проте, здебільшого використання послуг «посередників» жодним чином не впливає на кінцевий результат – виплати припиняються.
Людмила Денісова. Зокрема, за її словами, в чинному законодавстві прописано механізм отримання статусу переміщеної особи (ВПО), а зворотної процедури, яка при цьому не звужувала б права громадян, немає. Наприклад, людина, яка відмовляється від статусу переселенця, відмовляється і від своєї пенсії. Адже переселенці мають електронні картки, які автоматично закриються без статусу ВПО, а Пенсійний фонд зобов'язаний вимагати паперову пенсійну справу, яка залишилася на непідконтрольній території.
– Ми боремося за розв'язання цих проблем і використовуємо всі наші можливості, але деякі питання ми не можемо вирішити, тому що вони стосуються винятково повноважень Кабінету Міністрів України, – пояснила Людмила Денісова.
Проблеми з відмовою від статусу ВПО – не єдині, з якими зіштовхуються переселенці. Правозахисники стверджують, що протягом останнього року переселенцям суттєво ускладнила життя постанова Уряду України № 365. Цим документом передбачено проведення перевірок фактичного місця проживання ВПО, створення комісій, які на підставі результатів таких перевірок можуть приймати рішення про призупинення соціальних виплат, у тому числі і пенсій.
– За останні п'ять місяців з проблемою невиплат різного роду соціальної допомоги до Харківського офісу БФ «Право на захист» звернулося понад 800 осіб, а всього за цей період до нашої організації надійшло майже 10 000 звернень. Половина з них – від пенсіонерів, людей похилого віку, які не отримували зароблені пенсії від кількох місяців до півтора року, – розповіла керівниця Харківського офісу БФ «Право на захист» Любов Бутенко.
Слідчі перевірки проходять один раз на півроку, але для інспекції суттєво бракує кадрів. Зокрема, якщо взяти Харків, то у Московському районі проживає приблизно 25 000 переселенців, яких перевіряють три соціальні працівники. Така ситуація є типовою для всіх районів як міста так і області.
– Слідчі перевірки тривають у робочий час: діти у школі, дорослі на роботі, якщо вони працюють. Мало де є пенсіонери, а якщо вони є, то вони можуть піти в лікарню, наприклад, або у магазин. Прийшла перевірка – вдома нікого немає – написали «нікого немає» й усе скасували. Я розумію, що вони також усі ходять у робочий час, вони не зобов'язані ходити у вихідні або у вечірні години. Але якщо дитина ходить до школи – вона офіційно перебуває в навчальному закладі, або якщо людина офіційно працевлаштована. Вважаю, що облік можна просто спростити, – розповідає позаштатна радниця Міністерства соціальної політики з питань ВПО в Харківській області (та виконуюча обов'язки у Луганській області) Ольга Аверіна.
Інспекцію будинків переселенців було введено, щоб призупинити «пенсійний туризм». Однак натомість розвинувся «місцевий тіньовий бізнес», розповідають правозахисники, пов'язаний з продажем адрес для реєстрації ВПО. Переселенцям обіцяють «правильне» проходження перевірок фактичного місця проживання. Проте, здебільшого використання послуг «посередників» жодним чином не впливає на кінцевий результат – виплати припиняються.
Двічі відстояли свої права
Переселенка із Донецька Олена Діденко розповідає, що також зіштовхувалася з проблемою соціальних невиплат. Близько трьох років тому жінка була змушена залишити свій будинок у Донецькій області та переїхати до харківського Золочева. Після того як вона народила, їй відмовили у виплаті коштів на дитину. У «совбезі» казали, що треба зареєструвати дитину за місцем проживання матері, і тільки тоді на дитину почнуть надходити гроші. Оскільки родина із Донецька – цю умову виконати було неможливо. Родина звернулася по допомогу до правозахисників, які з'ясували, що в законі не прописана дана вимога. Родині виплатили гроші за всі чотири місяці.
А півроку тому Олені раптово припинилася виплата адресної допомоги через те, що у них із чоловіком у власності є кімната в гуртожитку в Краматорську. Подружжя звернулося до суду, й після того, як позов виграли, виплати їм поновилися.
– Я не можу сказати, що ми зіштовхувалися з великою кількістю проблем через свій статус, мабуть, серйозні – оце тільки із виплатами. Але, знаєте, іноді бувають незрозумілі для нас речі. Ми нещодавно хотіли змінити помешкання й звернулися до ріелторів. Нас відразу же попередили, що це може бути неможливим, адже людей із Луганської та Донецької області не хочуть приймати на квартири. Нам доводилось приховувати, звідки ми, – розповідає Олена Діденко.
Родина Діденків наважилася на те, щоб відстоювати свої права. Але є ті, хто зневірився у законі, і їх відсоток значно перевищує попередніх. Про це нам розповіла представниця громадської організації «Станція Харків».
– У закон вірять одиниці, декому з них навіть вдається відстоювати свої права. Але більшість «не хоче сваритися», тому що вони не вірять, що можна щось відстояти, – розповідає керівниця напряму адресної допомоги «Станції Харків» Алла Фещенко.
Експертка розповідає, що трапляються випадки, коли в медичних закладах лікарі кажуть: «Цих ми сьогодні не приймаємо», або відмовляються ставити печатки на довідках, щоб переселенці отримали медичну допомогу. Пані Алла рекомендує людям у таких випадках телефонувати на гарячі лінії Уряду, однак відповідь переселенців на це практично завжди одна й та сама: «Ми не хочемо сваритися».
А півроку тому Олені раптово припинилася виплата адресної допомоги через те, що у них із чоловіком у власності є кімната в гуртожитку в Краматорську. Подружжя звернулося до суду, й після того, як позов виграли, виплати їм поновилися.
– Я не можу сказати, що ми зіштовхувалися з великою кількістю проблем через свій статус, мабуть, серйозні – оце тільки із виплатами. Але, знаєте, іноді бувають незрозумілі для нас речі. Ми нещодавно хотіли змінити помешкання й звернулися до ріелторів. Нас відразу же попередили, що це може бути неможливим, адже людей із Луганської та Донецької області не хочуть приймати на квартири. Нам доводилось приховувати, звідки ми, – розповідає Олена Діденко.
Родина Діденків наважилася на те, щоб відстоювати свої права. Але є ті, хто зневірився у законі, і їх відсоток значно перевищує попередніх. Про це нам розповіла представниця громадської організації «Станція Харків».
– У закон вірять одиниці, декому з них навіть вдається відстоювати свої права. Але більшість «не хоче сваритися», тому що вони не вірять, що можна щось відстояти, – розповідає керівниця напряму адресної допомоги «Станції Харків» Алла Фещенко.
Експертка розповідає, що трапляються випадки, коли в медичних закладах лікарі кажуть: «Цих ми сьогодні не приймаємо», або відмовляються ставити печатки на довідках, щоб переселенці отримали медичну допомогу. Пані Алла рекомендує людям у таких випадках телефонувати на гарячі лінії Уряду, однак відповідь переселенців на це практично завжди одна й та сама: «Ми не хочемо сваритися».
Чотири місяці без пенсії
Не отримати соціальну допомогу люди можуть й через інформаційну ізольованість. Здебільшого від неї страждають люди у селах та люди пенсійного віку. Радниця Ольга Аверіна наголошує, що це є чи не найобтяжливішою обставиною для її роботи. Наприклад, днями їй зателефонувала бабуся із Шевченківського району й попросила допомоги, бо вже протягом чотирьох місяців не отримує пенсію. На запитання: «А як же ви живете?» – старенька щиро відповіла: «У мене город є, якось викручуємося». Звернутися літню жінку по допомогу змусила потреба в коштах на лікування. У ході розмови з'ясувалося, що вона зовсім не знала про те, що довідку для пенсійних виплат треба подовжувати кожні півроку.
– У селах є люди, які навіть не знають, що діють якісь гуманітарні програми. – розповідає позаштатна радниця Мінсоцполітики з питань ВПО. – Є люди, які виїхали, не зареєструвалися і не отримували жодної допомоги. Вони кажуть: «У нас немає цієї інформації, ми не знаємо, що десь щось є і воно працює». Вони не мають змоги звернутися за тими ж ліками до медичного закладу. Дуже необхідна інформаційна підтримка. Проблем, з якими зіштовхуються переселенці, не поменшало, але вже немає тієї гострої фази. Та й просто, знаєте, люди втомилися кричати. Вони хочуть прозорих і чесних правил гри з боку держави.
– У селах є люди, які навіть не знають, що діють якісь гуманітарні програми. – розповідає позаштатна радниця Мінсоцполітики з питань ВПО. – Є люди, які виїхали, не зареєструвалися і не отримували жодної допомоги. Вони кажуть: «У нас немає цієї інформації, ми не знаємо, що десь щось є і воно працює». Вони не мають змоги звернутися за тими ж ліками до медичного закладу. Дуже необхідна інформаційна підтримка. Проблем, з якими зіштовхуються переселенці, не поменшало, але вже немає тієї гострої фази. Та й просто, знаєте, люди втомилися кричати. Вони хочуть прозорих і чесних правил гри з боку держави.
Урядова «гаряча лінія» з питань переселенців: 1545.
Позаштатна радниця Мінсоцполітики з питань ВПО у Харківській області (виконуюча обов'язки у Луганській області) Ольга Аверіна: 80979078988, 80993267194.
Телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів: (044) 486-71-56
Позаштатна радниця Мінсоцполітики з питань ВПО у Харківській області (виконуюча обов'язки у Луганській області) Ольга Аверіна: 80979078988, 80993267194.
Телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів: (044) 486-71-56
Матеріал підготовлено у рамках проекту«Голос місцевих ЗМІ» за підтримки ЄС
Авторка:
АЛІНА КУРЛОВИЧ, кореспондентка
